Зміст:

_________________________________

  Іван працював на шахті. Щоранку він спускався в забій і допрацьовув відбійним молотком породу яку пропустила шахтарська бурильна машина. Багато чого йому траплялося знайти.Від старовинних монет до кісток динозавра. І ось цього ранку Іван знову взявся розчищати стінки забою. Раптом його бур почав іскрити незвичними зеленими іскрами. Ваня придивився. Виявилось що в породі знаходиться якийсь незвичний кубічний предмет. Схожий на кубік Рубіка, розписаний незвичними ієрогліфами.

  Іван обережно вийняв знахідку з вугілля і заховав у робу. -Дома роздивлюся, подумав він.

  Прийшовши додому, повечерявши, він усамітнився у своїй кімнаті і почав роздивлятися трофей. Ваня спробував його покрутити. В сусідній кімнаті дружина з дітьми дивилась концерт, звуки якого лунали на всю квартиру. У Вано в кімнаті голосно тікав старий прадідів маятник. Іван покрутив куб, який засвітився зеленим світлом, і раптом настала тиша. Ваня подумав що він втратив слух. Перелякано він забіг у велику кімнату до сім’ї. І був вражений. Його близькі завмерли, а телевізор стояв на стоп-кадрі. Ваня подумав вже що його схопила білочка бо вчора з кумом випили півлітра. -Але ж то вчора!?, подумав він. Ванько зайшов знову у свою кімнату. На ліжку лежав кубік перериваючись зеленими вогниками. Іван взяв його до рук і вирівняв його ребра. Раптом знову заграла музика з телевізора, почав бити маятник і сміятися діти.

  Іван вирішив сходити до сімейного лікаря. Той сказав що йому потрібно зав’язати з випивкою і курінням. Більше гуляти на свіжому повітрі. Зайнятися спортом. Приділяти більше уваги сім’ї і завести якесь хоббі.

  Іван, після відвідин лікаря, прийшов додому в похмурому настрої і вирішив подзвонити куму, порадитись. Кум вислухав його і сказав що прийде з півлітрою і вилікує.

  Інопланетний кубік лежав на тумбочці біля ліжка Івана і кум зразу його побачив.

  -А це що? Ти що в дитинство впав?

  Ваня розказав все що з ним сталося.

  Кум взяв до рук пристрій і покрутив його. Іван завмер, также як дерева і пташки за вікном. У кума дві вищі освіти і він допетрав що справа у кубічному пристрої. Поставивши його у відключене положення і вернувши у життя Всесвіт- кум повідав свої думки щодо пристрою і його можливого застосування Іванові.

  -Куме,каже кум Петро. Ми можемо не працювати, а спати. І харчуватися в їдальнях. Ми можемо не ходити на роботу і грабити банки. Ми можемо стати мільярдерами і подорожувати усе життя світом. Кум Петро вже хильнув дві чарки і його фантазія все більше і більше розпалювалася. Я думаю куме, каже Петро, що це інопланетний пристрій для мандрівок у часі. Щоб не старіти долаючи багато світлових років у Всесвіті. Але на банках треба спробувати.

  Наступного ранку кумов’я підійшли до центрального відділення одного з головних банків разом взялись за пристрій і прокрутили його. Час зупинився. Вони увійшли в холл і попрямували до депозитарію. Банківський співробітник завмер завантажуючи доллари у сховище. Куми почали набивати сумки і рюкзаки американськими купюрами. Раптом залунала сирена і вони побачили що за вікном зависла летаюча тарілка. Зелений промінь з неї направився на них. Кубік потух і полетів до тарілки.Все раптом ожило і кумов’я покинувши торби кинулись навтьоки. Охоронник на виході попрощався з ними і побажав гарного дня.

  -Хоч і інопланетяни,але підставили не гірше мого прораба-сказав Петро.

  -Краще б в столовій пиріжків поїли,парував Іван.

  Відійшовши чимало від банку Іван і Петро зупинились перевести подих. Раптом вони почули всю ту ж пронизливу сирену. Подивившись вверх вони побачили ту ж летаючу тарілку.

  -Слухай куме. Вони щось від нас хочуть. Треба тікати, каже Іван.

  -Не треба тікати. Ми будемо першими контактерами з прибульцями. Про нас будуть писати книги. Складати вірші, пісні і міфи.

  Тим часом з корабля почав світити зелений промінь і досягши чоловіків перетворився на синій. Петро і Іван почали підійматися вгору, до відчиненого люка тарілки. Куми потрапили до шлюзу. Крізь внутрішній ілюмінатор вони побачили нутро корабля яке було заповнене рідиною, а в ній плавали істоти схожі на мозок з плавниками.

  -Не бійся куме, якось домовимось, підбадьорював кума Петро.

  В шлюз почав поступати жовтий газ і чоловіки заснули.

  Через деякий час вони прокинулись зачиненими в атмосферні колби.

  -Як самопочуття, запитав найбільший мозок з плавниками.

  -Добре, каже Петро. Йому здалося що риба розмовляє з сильним єврейським акцентом.

  -Ми вас усипили і підключивши до нашого обладнання вашу свідомість узнали все що нам треба знати про людство. Ми вас скоро відпустимо, але для повної картини нам необхідно взяти у вас аналізи.

  -Пане капітане корабля, здогадався про посаду прибульця Іван. Ми на Землі нічого безкоштовно не робимо. Наш величезний людський досвід і аналізи чимало коштують.

  -І ще ми хотіли би подивитись на вашу планету, вставив другий кум.

  -На нашій планеті вам наврядчи вдасться вижити. Вона повністю покрита водою, а деякі пару островів слугують як пологові будинки, інкубатори. Там ви точно не потрібні.

  -Тоді ми можемо взяти золотом, або діамантами.

  -Я вам можу дати покористуватися дома копі-розмножувачем. Це пристрій для клонування невеликих об’єктів.

  -Згода, в унісон відповіли кумов’я. І на радостях заповнили контейнери для аналізів через край.

  -Нічого, хай вивчають. Може отримають у себе на планеті наукове визнання, каже Петро.

  Через декілька хвилин Іван і Петро вже спускалися у синьому промені назад, на землю. Петро тримав в руках розмножувач.

  Домовились ввечері у Івана створити план збагачення за допомогою інопланетної цяцьки. Купили літру, закуски і пішли по домам.

  -Жінці нічого не кажи, каже Петро. Бо почнуть клонувати плаття і айфони. Вичерпають ліміт і нам нічого не дістанеться.

  -Добре,відповів Вано. Я молчок.

  Ввечері Петро прийшов до кума Івана. І почали думу думати. Як щонайефективніше використати інопланетний копір.

  -Куме, та все ясно, каже Іван. Купим побільше долларів. Покладем в кульок, і знай тисни на кнопку. До речі.Скільки у нас є спроб?

  -Зараз подивлюсь, відповів Петро, і дістав копір. На пристрої було три кнопки. Він натиснув першу. З наконечнику почало іскрити зеленим кольором, а на табло загорілось п'ять рисочок.

  -Іване, хоч я не космічний поліглот, але я думаю у нас п'ять спроб. Друга кнопка це множення, а третя виключення. Петя надавив третю кнопку і пристрій вимкнувся.

  -Бачиш, я вгадав. Недаремно мої батько і мати заплатили чималі гроші за мої дипломи.

  -Це звичайно добре що ми прошарили пристрій. Але до справи. Що будем множити, запитав Вано.

  -Або валюту, доллари. Або дорогі пристрої і машини. Або дорогоцінні метали, відповідає Петрусь.

  -Куме. Доллари під однаковими номерами у нас не приймуть. Так само як і машини і гаджети. Ще статтю можна накликати.

  -Треба зібрати золото у наших дружин і тещ. І помножити у п’ятикратному вимірі, каже Петро.

  -А якщо пошукати платину, палладий, родій. Вони в рази дорожче золота, відказав Ванько.

  -Ці метали є лише в банківських сховищах. Забудь. Ми до них доступу ніколи не отримаємо, похнюпився Петрусь.

  -Добре. Тоді лишається варіант з домашнім золотом. Ми зможемо його примножити. Потрібно зібрати коштовності по всіх родичах і близьких. Але причину треба оповістити і взяти їх в долю, на 10%. Я думаю рідня погодиться.

  Петро і Іван взялися до оповіщення рідні і знайомих і через тиждень вони сумарно мали біля кілограма жовтого металу.

  Кумов’я склали прикраси до купи і п'ять раз натисли на середню кнопку,кнопку множення.2…4…8…16…32.

  -Куме, тридцять два кілограми. Грам коштує 85 долларів. Це виходить…2,72 міліонів баксів. Мінус десять процентів родичам і друзям. Нам лишається, грубо кажучи, трохи більше ляма кожному.

  -Як будем витрачати, спитав Іван. Може покладем в швейцарський банк і будемо жити на проценти. Нам вже пенсію чекати не потрібно.

  -А може переїдем, наприклад в Іспанію. Купим будинки на березі моря. Та й будем жити припіваючи, додав Пєтя.

  -А якщо власний бізнес відкрити!? Купим якийсь завод. Наприклад з виготовлення якоїсь мелочовки. Наймем людей, а самі будем директорами, продовжував Петро.

  -Куме, я так за все життя в забої напахався що хочу відпочивати, видохнув Іван. Дамо по сто тисяч на ЗСУ. І їдем за кордон. Трудові будні закінчились, резюмував Ваня.

  На наступний ранок пристрій зник.

  -У Всесвіті є розум, мовив Петро.

  -Так, космос нам допоможе, погодився Іван.

  Іван і Петрусь переїхали, як мріяли, в Іспанію. Купили на Середземному узбережжі країни маєтки по сусідству. Перевезли сім’ї. Навіть тещ з тестями. Золото поклали в банк. Щоранку їли омарів і устриць. Ходили у фітнес-зал. І займались самоосвітою. Вивчали іспанську мову.

  І ось одного разу до Петра зранку прийшов зі скуйовдженим волоссям на голові Іван:

  -Куме. Я думав що це пройде, але мені третю ніч підряд сниться риба-капітан. Уві сні він мені каже що їхній корабель зламався і їм потрібна наша допомога. Їм потрібно півкіло палладію для двигуна. Щоб відлетіти додому, на свою планету. Він каже що вони застрягли в Рівненській області. В лісі, на кордоні з Білоруссю. Я навіть як лунатик записав їх координати не прокидаючись. Ваня показав листок паперу з GPS-координатами.

  -І в них запасів лишилось на тиждень. Обіцяв будь-яку винагороду.

  -Куме, треба допомогти. По любасу.

  В банку куми конвертували частину свого золота в палладій.

  Замовили через інтернет квитки і через добу вже були на місці. Петро постукав в закритий люк тарілки. Той відкрився і куми увійшли в середину.

  -Привезли, спитав капітан.

  -Так, відповів Петя.

  Через годину головна риба повідомила що корабель готовий до відліту.

  -Яку ви хочете винагороду?

  Петрусь згадав про колишню відмову інопланетян відвідати їхню планету. Але зараз козирі були в руках кумів:

  -Ми хотіли би на екскурсію на вашу океан-планету.

  В риби трохи насупилось обличчя:

  -Добре. Вирішено. Відліт через півгодини. Нам треба себе і вас підготувати до перельоту. Зайдіть в атмосферні капсули і пристібніться. Перш ніж почати перельот я вас проінструктую, сказав капітан. Наш корабель вийде на околоземну орбіту звідки почнеться нейтрінний стрибок. Завдяки каталізу палладію і антивуглицю у двигуні - наш корабель розкладеться до елементарних частинок. Нам не потрібно обчислювати траекторію і оминати інші небесні тіла. Ми пройдемо крізь них як ніж у маслі. Ця технологія, на відміну від попередніх, економить багато часу. Робот-медсестра зробить вам ін’єкції і ви прокинетесь вже на нашій планеті. Планета знаходиться в сусідній галактиці Андромеда. За дві тисячі світлових років від її центру, чорної діри. В нашій зоряній системі чотири планети. Гравітація трохи більше земної, на 0,7 G. Ви молоді і майже не відчуєте навантаження. Тож побажаємо один одному щасливої дороги.

  -Buen viaje, відказали кумов’я.

  Корабель відірвався від Землі. Через п'ять хвилин вони вже були на орбіті. Робот зробив уколи і Петро з Іваном заснули.

  Через добу Іван і Петро по таймеру суднового годинника вийшли з анабіозу. За ілюмінатором було два світила, синє і червоне. Вони давали сумарно ярко-фіолетове, приємне світло. Через скло на іншій стіні куми побачили планету-океан. Прозорість води була неймовірною. Крізь кілометри води було видно дно.

  -Ми починаємо приземлення на нашому головному космодромі що знаходиться у плавучому місті. Залишайтеся пристібнутими, сказав капітан.

  Через хвилину почався спуск вниз. Корабель сів в космопорті, люк відчинився. І кумов’я побачили двуноге створіння. Вони почули електричний трескіт і з їхнього корабля вийшло п'ять подібних створінь.

  -На нашій планеті є підводні, наводні і повітряні міста. Кожен з мешканців обирає сам де йому комфортніше жити. Для цього на планеті існує широка мережа пристроїв для зміни тіла, генних модифікаторів. Ви можете стати рибою, двуногим або птахом. Також є три природні острова. На них проходить наше розмноження, бо жінки відкладають яйця в грунт. Яйця дуже чутливі. Їм потрібен саме натуральний субстрат. А чоловіки висижують їх, бо температура їх тіла вище на чотири градуса за жіночу. Я пропоную вам побувати в всіх трьох рівнях наших мегаполісів. Для чого вам треба скористатись пристроєм генної перебудови. Почнемо з океану. Потім гуманоїдний стан. І закінчимо повітряним містом. Шкоди для вашого організму не буде. Єдине що ви будете відрізнятись від нас. Тому що еволюційні етапи становлення людини відрізняються від еволюції нашої раси.

  Іван і Петро зайшли в генетичні капсули і натисли зелені кнопки. Почувся електричний трескіт. Капсули заповнинились водою і по трубі їх змило в океан. Разом з ним генно-модифікувався і їх гід.

  -Почнемо нашу подорож, каже він. Наші підводні міста виробляють левову частку потреб планети. Ви бачите підводні шахти, заводи. На них працюють переселенці з сусідньої системи. Альбоцепси. Вони розумні, але в них відсутні мотиваційні прагнення. Тому їм байдуже що робити, аби працювати. Ми їх знайшли у вашому сузір’ї Персея. Хоч вони поводять себе як раби, але ми їх не ображаємо. Вони видобувають корисні копалини і вирощують їжу. І хоча у нас є копір об’єктів - він споживає багато енергії наших нейтрінних реакторів. Тому ми змушені економити. Ми пробурилися до ядра планети, звідки ми беремо енергію для обігріву підводних плантцій білкових водоростей, праці заводів і опалення домівок. Ви бачите підводні дискотеки і кінотеатри, супермаркети і паркувальні майданчики для аквамарин. Життя підводних мешканців коротше за наземних, тому ми по-мінімуму модифікуємось у риб. Але для космічних подорожей це найкращий стан збереження.

  Іван, Петро і їх супроводжувач заплили у пристрій генного модифікатора. Вжали зелені кнопки. І через півхвилини пневмо-труба викинула їх у плавуче місто.

  -Я пропоную пообідати. Ви не їли вже півтори доби. Треба підкріпитися, зауважив Модро, гід землян.

  -Вас пригостить нашою і іншопланетною їжою наш найкращий заклад харчування.

  -А ми не отруємось інопланетними делікатесами, запитав Петро.

  -Ні. Ми нагодуємо вас виключно білками, жирами і вуглеводами. З додаванням вітамінів і мікроелементів.

  Гід виглядав як двуногий павук. В нього було дві ноги покриті жорсткою шерстю. Тулуб чорного кольору з ороговілими бляшками. Дві руки які були майже до землі. І велика голова з шістью очима.

  -Проходьте будь-ласка і займайте місця. На перше суп з місцевих водоростей з альназійською волдою. Це іншопланетна комаха яка багата на поживні речовини. На друге тушкований пролок з вареними оймами-місцева підводна рептилія і її яйця. А запити вам подадуть місцевий напій на основі павутиння спиртовмісних летючих павуків. Це найдорожчі страви які ми готуємо лише для послів і поважних гостей.

  Іван і Петро дуже зголодніли, але почувши про комах і водорості трохи приунили. Але виходу нема. Треба їсти що дають. Страви виявилися дуже смачними і кумов’я подякувавши шеф-повару залишили вдячний відгук у книзі відвідувачів.

  Через годину компанія вирушила в музей історії раси.

  -Нашій расі двісті тисяч років. Ми переселенці на цій планеті після того як нашу рідну планету знищив вибух колишнього світила. За п'ять тисяч років до цієї трагедії до нас прийшов наш науковий пророк, Пелода. Він започаткував низку фізичних,астронавчих,математичних, хімічних і медичних течій в науці. Завдяки йому ми можемо безперешкодно мандрувати Всесвітом. Наша раса розселилися на двохсот тридцяти чотирьох планетах. На Землі ми були давно. На ній тоді точилася світова війна тому ми не стали вступати в контакт. Вирішили почекати, бо наші технічні досягнення земляни можуть використати на шкоду собі. Ви вже бачили пристрій зупинки часу, розмножувач. Ще ми маємо вакцину вічного життя, двигуни космольотів на антиматерії, багато підлеглих іншопланетних форм життя. Зброя видається лише розвідникам у космосі бо ми мирна раса і не заподіюємо шкоди будь - якому розумному життю.

  Петро та Іван здивовано роздивлялися історичні стенди розвитку цивілізації намагаючись все запам’ятити щоб потім розповісти рідні, виправдовуючи свою відсутність.

  -Наступне і останнє місце вашої екскурсії - летаюче місто. Наступає ніч тому треба йти відпочивати, сказав супутник кумовєй. Прошу,проходьте в готель.

  Петро та Іван прокинулись від звуків сирени. В кімнату зайшов їх гід Модро і сказав що їх планету атакують їх давні вороги, змієподібні гуманоїди Лорки. З Лорками у Океанів точиться давня війна. За сфери впливу. В таких випадках, тобто випадках нападу, уся планета перетворюється на нейтрінну хмару і пірнає у найближчу Чорну Діру щоб випірнути на іншій стороні Всесвіту через Білу Діру. Подалі від Лорків.

  -Лорки мають потужну зброю яка може знищити цілу зоряну систему. І протистояти їм ми поки не можемо. Тому постійно переміщуємо нашу Планету-Океан у космосі. Вам терміново потрібно вернутися на Землю, бо з віддаленої частини космосу це буде майже неможливо, або дуже дорого. Терміново пройдіть у корабель і виконуйте розпорядження капітана.

  Іван і Петро зайшли в атмосферні капсули, пристібнулися і підняли сорочки на руці, для ін’єкції снодійного.

  -Лорки почали хвильову атаку на нашу планету, тому наші прибори працюють некоректно. Ми вискочим за межі нашої галактики, а тоді скорегуємо шлях, сказав капітан.

  Куми попрощались з водною планетою. Отримали уколи і відійшли до Морфея.

  Через добу вони прокинулись.

  -Лорки пошкодили наше навігаційне обладнання. Тому наш корабель попав у петлю часу, і ми перемістилися на сто тисяч років вперед. За ілюмінатором ваша планета Земля,сказав керманич корабля.

  Кумов’я подивились в люки. Вони побачили кам’яну пустелю. Де раніше були океани і моря зараз була розпечена лава.

  -Мабуть людство або загинуло, або переселилося на інші світи, сказав помічник керманича.

  -Ну що ж. Тепер тільки з нами у Чорну Діру. Ваших одноплемінників вже нема.

  -А як ми будемо жити без жінок, спитав Іван.

  -Не хвилюйтесь. З вашої семінної рідини ми зробимо вам подруг. І можливо переселимо вас на вашу, нову планету, сказав старпом.

  -Петро, вибору нема. Починаємо нове життя.

 Софія була звичайною ученицею восьмого класу.Добре вчилась і слідкувала за сучасними технологіями і тенденціями. І ось одного разу Софійчин клас поїхав на виставку наукових досягнень що нещодавно відкрилася при столичному КПІ. Квантові комп'ютери,3D- телевізори,проектори і принтери.Розумні годинники,геймерські роутери.Стенди з досягненнями космічної галузі,відео з Марсу. Фото гіперлупів і підводних міжконтинентальних автобанів. В куточку виставки притулився невеличкий,нічим непримітний стенд.

 “Експериментальна часова капсула”-невеликими чорними літерами було написано над входом,на арці. Софія зацікавилась,трохи відстала від групи і увійшла в затемнене приміщення.

 За столом сиділа студентка,яка від нудьги і відсутності відвідувачів взрімнула,поклавши голову на руки,які лежали на столі.

 -Доброго дня,сказала Соня.А ваша установка працює?

 -Так,відповіла студентка.Хочеш спробувати? Потрібно вийняти все з кишень і стати в капсулу.Цей пристрій налаштований на час,приблизно кінець вісімдесятих років.Час СРСР,його розквіт.Ми вже відправляли п'ять добровольців.Всі вони залишились задоволеними.На тому кінці вектору часу є такий же пристрій.Він активує повернення автоматично,якщо ти натиснеш цю кнопку. І студентка дала Соні гаджет,розміром з флешку.

 -Заряду цього девайса вистачить на три дні.Якщо затримаєшся на довше,не зможеш повернутися.Бо там,у минулому,ще немає USB щоб його підзарядити.Тобі, Софійка,тоді доведеться чекати до дев’яностих.

 -А що я буду їсти,де спати?,запитала восьмикласниця.

 -Я дам тобі двісті радянських карбованців.А от на ночівлю не залишайся.Коли нагуляєшся і дуже захочеш спати-тисни на кнопку повернення.

 Софійка увійшла в капсулу залишивши з речей тільки пустий рюкзак в який вона поклала радянські гроші і пристрій-повертач. На вулиці був липень 2024.Відмітка на табло капсули світилась цифрами (-36). Студентка зачинила двері і натисла кнопку запуску.

 -Щасливо Соня.Не забудь,не більше трьох діб.

 -Я зрозуміла.Чао.

 Заблимали діоди контрольної панелі і через двадцять секунд у капсулі вже нікого не було. Софія розплющила очі і побачила що вона знаходиться на піонерській лінійці.

 -Пионер,будь готов!-прокричала піонервожата.

 -Всегда готов,як один відповіли більше сотні червоногалстучників.

 інійка почала розходитись і через десять хвилин Софія залишилась одна на шкільному дворі своєї школи,але на тридцять шість років молодшою. Що треба дитині.Ну звісно:солодощі і розваги.І Соня пішла шукати найближчий магазин.

 Софія вийшла з двору школи і попрямувала в бік Птишиного Ринку.Все знайоме,але начебто кольорів не вистачає.Немає біг-бордів,майже немає машин. А ті що їздять дуже гучні і димучі.

 -Доброго дня,звернулась Софія до бабусі.Не підкажете де найближче дитяче кафе.

 -Пройди зупинку вперед по Фрунзе,там буде кафе Пінгвін.

 Софійка згадувала що їй розповідали про Радянський Союз батьки,бабусі і дідусь. Папа хвалив квас,мама морозиво.Бабусі коньяк і ковбасу.А дідусь бази відпочинку.

 Софія увійшла в середину кафе.Інтерьєр далеко стоїть від того до чого вона звикла.Соня підійшла до прилавку і зробила замовлення:

 -Подвійну порцію морозива з карамеллю,квас і два заварних тістечка.

 -Дівчинка,я тобі все дам.Але про карамель я не чула.У нас морозиво тільки з тертим шоколадом.З тебе рубль двадцять п’ять.

 Соня дістала з рюкзака дві сторубльові ассігнації.

 -Ого,багатенька,сказала продавець.Мабуть у батька зарплатню поцупила!?

 -Ні,я ніколи нічого не крала.Це мої збереження і гроші які мені подарували на день народження.

 Соня взяла тацю з солодощами і попрямувала за столик. Поруч їли смаколики чотири піонери її віку. Вони почали нескромно роздивлятись Софію і перешоптуватись.

 -Дівчинка,а ти не з ГДР?-питає школярка.

 -Ні,а чому ви так вирішили?

 -Одяг на тобі не наш.Рюкзак незвичайний. А чому в тебе червоне волосся?Точно не місцева.

 -Я з Куренівки.Просто недавно переїхала.А за кордон їздить мій тато.Він і в Європі був і в Америці,відповіла Софійка.

 -А ким працює твій тато?

 -Мій тато працює з комп’ютерами,налаштовує їх.

 -В нашій школі теж є комп’ютер.На ньому можна пограти в хрестики-нолики,або скласти піраміду,сказала інша піонерка.

 -А інтернет у вас проведений,запитала Соня.

 -А що таке інтернет,запитала найстарша серед дітей дівчина.

 -Інтернет це комп’ютерна мережа.Провайдер проводить кабель і підключає його до роутера.А далі по Wi-Fi зі смартфону можеш дивитись відео,грати або переписуватись.

 -Піонери переглянулись.Якась вона дивакувата,зашепотіли школярі.Марина,піди знайди міліціонера.Скажеш йому що ми знайшли дивакувату дівчинку в іноземному одягу з червоним волоссям.А ми її затримаємо тут подовше.

 Маріна тихо вислизнула з кафе і почала дзвонити в міліцію,зайшовши в телефонну будку.

 -Виїзжаємо,відповів черговий.

 Через п’ять хвилин в приміщення кафе увійшли два міліціонери.

 -Дівчинко,ходімо з нами.Ми тебе відвеземо до батьків.І у нас до них є декілька питань,сказав лисуватий капітан. Софія потягнулась до рюкзака,але інший міліціонер вихопив рюкзак і відкривши дістав звідти пристрій повернення.

 -Ого,якась капіталістична цяцька.Піднімайся і рушаєм в бобік.

 Соню охопив відчай. Міліцейська машину приїхала в районну дитячу кімнату міліції.

 -Де живеш?Яка твоя адреса,запитав майор.

 -Автозаводська 7,відповіла Соня.

 -Батьки ким працюють?

 -Батько системний адміністратор,мати фахівець з охорони праці.

 -Де ти взяла цей одяг,і чому в тебе червоне волосся?На обліку у психіатра не стоїш,продовжував міліціонер.

 -Одяг батько привіз з Швеції.Він там проходив навчання.Там всі дівчата фарбують волосся в різні кольори,так модно зараз.

 -Можливо у них і модно,але не у нас.Зараз я перевірю твоє місце проживання і зателефоную твоїм батькам.Тільки їм в руки я можу тебе передати. Хоча…Хто такий системний адміністратор!?По капкраїнам їздить?І що це за штучка була в тебе в рюкзаку?Може капіталістичне шпіонське обладнання?

 -Оксана Сергіївна,майор звернувся по внутрішньому зв’язку до чергової молодшої лейтенантки.Відведіть дівчинку в сусідню кімнату до появи батьків.

 Раптом двері зникають і заходить студентка з виставки КПІ:

 -Соня,каже басом вона.Пора їсти,борщ з салом і часничком.А на друге деруни зі сметаною.

 У Софійка потекла слина,почало смоктати в животі і...вона прокинулась. Бабуся стояла біля неї,біля її ліжка.

 -Хто це спить не попрацювавши!?Іди хоч яйця збери.

 Діскуси.

 Діскуси-це королі серед акваріумних риб. Вони найвибагливіших до об’єму,температури та жорсткості води. Колись я придбав на Пташиному ринку шість штук,маленьких.Але за чималі гроші. І як звик,зразу випустив їх у акваріум. Через деякий час четверо з них померли. Як сказав мені потім продавець,їх потрібно було опустити у пакеті у воду.І поступово пристосовуючи до температури-додавати акваріумної води. З рештою вони мене радували з пів-року.Але у моєму столітровнику їм було тісно,про розмноження й годі було думати.Хоча це дуже дивовижно. Мальки харчуються слизом з боків батьків.А при небезпеці ховаються до них у рот. Я був вимушений віддати своїх улюбленців на станцію юнатів,де в них з’явилися набагато кращі умови. На цю станцію я віддав багато риб,бо продавці на ринку як правило не цікавляться майбутніми умовами своїх підопічних. А для дітей буде:розвага,звичка до піклування і турботи,і почуття відповідальності за життя.

 Єгорушка і Сніжана.

 Пару хвилястих папуг,Єгорушку і Сніжану,нам віддала вчителька з дочкової школи. У її внуків виникла алергія на пір’я. Пара вже була немолода,але потомства в них ніколи не було. Вчителька підозрювала що вони брат і сестра,тому яйця не зав’язувались. Єгорушка,на відміну від подруги був дуже розумним птахом. Часто молився:

 -Господи,помилуй.

 Це ще раз показувало що птахи вже змінили не одного хазяїна. Іноді,випускаючи їх з клітки розім’ятися,я забував закрити балкон.Але птахи розуміли що там небезпека. Я годував їх відбірними кормами з Пташиного ринку,і майже не купував магазинні суміші. Самець часто показував мені свій характер.Сівши на пальці або голову починав мене скубти,незважаючи на мої іграшкові спроби його прогнати.Мене скуб,а Сніжану слухався.Вона ж вИходила його коли в того,як я зрозумів стався інсульт. Єгор лежав на дні клітки і не міг рухатися.Подруга з тиждень не відходила,постійно притискаючись до нього.З рештою птах одужав,але подруга померла.Як мені пояснили на ринку,їм потрібно час від часу змащувати клоаку олією або вазеліном.Бо вона ссихається і пташка не може розродитися.Сказали що це стало причиною її загибелі. Єгорушка засумував,і я вирішив купити йому нову подругу,схожу за окрасом на покійну. Нова папужка виявилась норовливою.Галасила,скубла і гоняла дідуся по клітці.Врешті його здоров’я не витримало. Похоронив я Єгорушку поруч зі Сніжаною.

 Кнопа.

 На початку нульових мати купила на Пташиному ринку собача. Маленька порода,назвали Кнопа. Вона сиділа з тиждень в коробці під столом,в кімнаті.Не їла,не пила.Все ніяк не могла повірити що її розлучили з матір’ю. Але з часом освоїлась. Коли мати з сожителем поїхала жити на південь,в його нову квартиру,то забрала Кнопку з собою. З часом собачка почала хворіти.Після народження дитинча в неї почався кашель незрозумілого походження. Моя мати віддала стару собачку мені,доглядати.А я любив цю тваринку.Годував вареними окорочками і цілував у милу мордашку. Коли кашель почав посилюватися,я звернувся до ветеринарів.Багато об’їздив клінік.Остаточний діагноз-рак молочної залози.Мені запропонували прооперувати її,але шансів на життя,або на життя без мук мені не давали. Коли в Кнопи починався кашель я давав їй знеболювальне,кашель припинявся. Але настав час коли це перестало допомагати.Незадовго до цього вона вранці мені сонному вилизувала обличчя,прощалася.І коли її муки стали нестерпними для неї,я вночі взяв таксі і привіз її на евтаназію.Сказав їй:-Я зараз прийду Кнопушка,я в магазин.А через декілька хвилин почув її смертний хрип. Покойся з миром,друг.

 Мурзя.

 Одного разу,приїхавши в село,я побачив котячий виводок.Два коти і одна кішечка.Брати-коти були сильні і їжа,яку давала їм теща,діставалась тільки їм.Їх сестрі не діставало сил з ними суперничати.Та й очі у неї були хворі.Слизились і закривались гноєм,із-за чого вона майже постійно голодувала. Було вирішено-забираєм в Київ. Ім’я придумали швидко.Її мати Мурка,однокореневе-Мурзя. Купив в аптеці Офтальмодек і прокапав киці очі. Майже на другий день вона звикла до туалету в одному місці. Кицька була трьохмастна:руде,чорне,біле. Кажуть люди-такі тварини до щастя. Так і сталося,але про це пізніше. Мурзя їла сухий корм замішаний з консервою.І не признавала ні м’яса,ні риби. Один раз спробувала кролятину,але кістка стала їй поперек горла.Я намагався їй допомогти,але вона відсторонила мою руку і самотужки,важко,але витягнула лапою кістку з горла. Я часто брав її на руки і ходив з нею по кімнаті розказуючи їй казки власного виробництва.Мурзя через деякий час перекидалась на руках на спину і звішувала голову.А з відкритого від задоволення рота починала на ниточках капати слина. А тепер про щастя. На четвертий рік її життя у нас,дружина нарешті завагітніла. У нас народилась дочка. Я бачив що Мурзі таке розподілення моєї уваги не особливо до вподоби. Та й дочка,як люба дитина,бачила в ній більше іграшку,ніж живе створіння.Могла скубнути,або викрутити хвоста.Кицька не мовчала і дряпала її,при чому намагалась попасти в очі. Ми потерпіли рік і вирішили відвезти Мурзю назад,в село,там де вона народилась. Привезли,випустили в хаті.Кицька зразу забилась під піч і просиділа там тиждень.Поки місцевий кіт-залицяльник не вигнав її звідти. А через деякий час сусідка знайшла Мурзю мертвою-наїлась отрути.

 Москва.Бутырка.Красная Пресня,или...сосед Витёк рассказывал.

 Пролог.

 Виктор попал туда за мелкое мошенничество,точнее за однодолларовую куклу,в восемнадцать лет.Но не целеустремлённо,а на волне девяностых.Это было модно,так все делали.Кто не делал-лох. Войдя в камеру,предварительно начифирившись на сборке с вновь поступившими,первым делом пошёл к смотрящему,как инструктировали непервоходы.

 -Иди,осмотрись,пообщайся с людьми.Может к землякам?!!-риторически сказал тот.

 Из многонационального сообщества бывшей екатерининской казармы-Витя решил всё-таки примкнуть именно к ним.

 -В хате нужно приносить пользу.Кто отказывается-того ебут.

 Такую установку он услышал от сидельца,и решил что нужно срочно искать полезное для сокамерников занятие. Витя Киевский начал клеить "стрелы" и вить "дороги" для "дорожников"-не напряжный и эффективный для жизни тюрьмы труд. Паралельно созерцая порой шокирующую реальность-замкнутое в четырёх стенах,каждодневное выживание.

 Первый месяц-на адаптапцию.

 Войдя в камеру,Витёк безсознательно понимал,что за свои девятнадцать,исполнившихся на КПЗ лет,того криминального авторитета с подтверждением с воли, каковой требовался для братвы,он не нажил.Поэтому особо и не стартовал.Хотя статья уважаемая-Фамазонщик,кот в шляпе.

 Самоопределившись в семью земляков,Киевский услышал:

 -Первый месяц на адаптацию.Ходи,общайся,интересуйся.Включайся в жизнь камеры,а о воле забывай.

 Адаптационный месяц давался не легко. Дольше всего Витёк привыкал к кормёжке-баланде.Это смесь разваренных макарон и рыбьих кишок. Витя голодал из брезгливости и ждал какого-то чуда.Мол откроются тормоза и Витю выведут:

 -Простите Виктор Иванович,ошибочка вышла.Вы свободны,-снилось ему в дневную смену на шконке.

 Однажды у семейника была свиданка и он буквально заставил зачарованого Витька дать ему его домашний адрес. А через месяц и у Киевского была первая свиданка и первая передача-дачка.

 Банка в банке.

 Общественный устрой камеры прост: Есть три основные класса:блатные,мужики и шныри. Есть ещё четвёртый подкласс-обиженные,но таковых Витёк говорил что не видал,и слава Богу! Хотя и на Бутырке и на Красной Пресне,с которой Витя освободился,о чём уже во второй части,есть отдельные камеры для таковых-"обиженки". Чем ближе к зарешёченым окнам шканарь зека-тем он авторитетные,и наоборот. Блатные -семья смотрящего,какового назначает смотрящий тюрьмы-вор. Воров на тюрьме может быть одновременно более одного,но есть всегда самый авторитетный. Мужики-весь срок будут работать,но не стрёмно.Толчки мыть не будут. Как сказал один из братвы:

 -Чтоб жить мужиком-нужно ещё постараться.

 Шныри-стирают,моют пол или дальняк.Это как правило либо солдаты либо крысы. Витёк примкнул к землякам-мужикам,и понимал что теперь весь срок будет работать-то есть нестрёмно трудиться.

 Первая дачка.

 -Киевский,вставай,тебе кабан! С трудом возвращаясь в реальность и всё ещё не веря ушам,Витёк стал суматошно обуваться.

 -Проверяй всё по квитанции,-подсказывали сокамерники. Зубная щётка была старая,использованная.

 -Шнырь подменил.Не подписывай квитанцию пока не вернёт,-глаголит семейник.

 Камера пугала красного шныря расправой администрации,а он нас взамен-молчанием. В конце концов зубная щётка была возвращена,а Виктором-подписанная собственноручно квитанция. Когда содержимое передачи было перенесено,от кормушки к шконке,началось обычное в таких случаях попрошайничество голодных до вольняшек сокамерников. Могут забрать пол-дачки,а именно:на общак,братве,дороге,шнырям-это положняк,а остальным-по желанию.Оставшаяся половина-семейникам,коих кабаны также уничтожаются совместно-семьёй. Витьку зашли финдипёрстовые папыны тапочки и т.п.,и нашёлся,кто их возжелал. Витя не заметил как его,папыну стодолларовую дачку практически розтягали безпредельщики,коих несколько человек терпели в братве. Но:

 -Если долго сидеть на берегу реки,то можно увидеть труп проплывающего по ней врага,-сказал когда-то Сократ. Безпредельщиков Бог карает и в тюрьме,и Витиных разводчиков Он покарал на его глазах,уже за другое и чуть позже.

 Но для Виктора это было уроком-нехер дачкой светить.

 Фуфлыжник.

 Чифиря с сидельцами камеры, в первый день пребывания на Бутырке-Витёк подсел к мордвину. Мордвин был загадочен и учил наставлениями.Хоть у него и было свободное шконко-место,и Витёк мог бы стать запросто его семейником-что-то его сдержало,сберегло. Мордвин постоянно сидел в глубине своего кубла и практически никогда не выходил потусоваться,размять кости:не по хате,не на прогулке.

 -Так шо,мордвин?Когда телевизор загонят?

 Мордвин проиграл в карты,и теперь обязан был загнать в хату телевизор,на общее. Мордвил морозился,но в конце концов братве это надоело. Сначала трое пытались его заломать и изнасиловать,но не смогли,крепкий был. Тогда его окунули в дальняк головой и тусонули со шканаря на вокзал,спать на полу. Тот сидел на полу возле стены несколько дней,обхватив голову руками.

 -Мордвин,ну шо?Где телевизор?Не можешь отдать-вскрывайся,или ломись с хаты!Нам петухов в камере не надо!

 И мордвина начали бить по голове фанычем,большой железной кружкой. Мордвин стал на лыжы,а через некоторое время в хате зачитали маляву,что мол сидит мордвин,на соседнем крыле и в ус не дует,мол всё у него в шоколаде. Засухарился.На тюрьме не получится.И пошла малява в хату мордвина о его косяке.

 Карточный долг-долг чести.

 Не сможешь отдать-не играй.

 Но,кто на тюрьме не играет-тот пассажир.

 Баня.

 Раз в неделю на тюрьме-банный день.

 -Баня,-кричит с той стороны тормозов вертухай,и вся камера начинает собирать мыльно-рыльное.

 Из камеры в баню,которая находится на другом крыле,и обратно,зеки бегут.Сзади их подгоняют свирепые овчарки. Молодёжи легче,паралельно ещё и малявы хватать/кидать успевают. Хуже старикам.Для них банный день-мучительное испытание.Помыться-плюс,а вот раз в неделю быть покусанными собаками-тяжко. Прибежав в банную сборку,все раздеваются наголо и ожидают.Ожидание может затянуться и на час. За пачку сигарет-красный шнырь может постричь машинкой желающего. Все вещи вешаются на подвижную вешалку и отправляются на прожарку,пока зеки моются. Чесотка,плотяные вши-всё это неизменные спутники зека,занесённые на тюрьму с воли бомжами. У кого не было мыла-могли его себе набрать,но,первыми заломившись в баню.Администрация оставляла нарезанное хозяйственное мыло,для неимущих. После бани-блатные отдают свои вещи стирать солдатам,коими администрация разбавляла и без того пёстрый контингент камер. Стирались в тазике все.Затем стирка развешивались в хате на верёвках. Но тех,кто не мог доказать необходимость вывесить своё бельё для сушки-щемили,чтобы не забирали и без того дефицитную жилую площадь. Мыться в хате тоже нельзя-сырость,туберкулёз.Только бриться.

 Правда был безрукий,который мылся в камере.Но ему прощали из-за его уродства и авторитета.

 Банный день-светлый день!

 Художник.

 В первой камере Вити на Бутырке было аж три Художника. Каждый из них занимался своим направлением в творчестве. Один был постоянно занят тем,что лепил цветные фигурки из черняги,тюремного хлеба. Заказы были только от блатных.Изделия затем передавались на волю через адвокатов. Его не ставили забивать шнифт,то есть стоя-закрывать глазок в двери камеры. Остальные мужики были обязаны это делать,а также создавать тусовку при открытии тормозов,то есть загораживать собой проход от вертухаев. Первый Художник с лицом полным напряжённой ответственности-постоянно мял руками хлеб. Второй Художник делал партачки-наколки,по ночам. Переделанная под машинку для тату элетробритва. Краска-перепаленный на прогулке каблук от кирзача солдата. И конечно умение рисовать. Третий Художник был закинут в камеру позже. Когда он сказал номер хаты-которую разбросали,и его в том числе,братва определила его мыть пол под дубком,столом. На его хате поставили крест потому как мужики взбунтовались и забрали власть у блатных,а значит все,кроме братвы,из этой хаты будут наказаны. Но третий Художник абсолютно не унывал,потому как видно был не при делах в своей старой хате, и совмещал полезный для новой камеры труд с рисованием для желающих-марочек,носовых платков на кои наносился романтичный рисунок. Через тех же адвокатов и его тюремное творчество оказывалось на воле.

 Бляди.

 Они живут на вокзале. Один самозакантачился,покурив на сборке косяк с засухарённым петухом.Не раз глотал ежа и съзжал на больничку,чтобы избежать расправы братвы. Двое других были наказаны за то что вовремя не смогли вернуть чёрную на общак,откуда много продвигали. Поселившись на вокзале,второй начал писать вору и оправдываться.За что через какое-то время был наказан,ему обварили правую руку кипятком из фаныча.Рука жутко распухла,и его забрали на башню,тюремную больничку. Но через месяц он вернулся,оправданный,и начал мстить.Но не об этом разговор. Третий,просидел под батареей на полу с неделю,и однажды на утренней проверке стал на лыжи.Больше Виктор о нем ничего не слышал.Это и было наказание за папины тапочки из первой дачки.

 Выборы.

 Напряжение в хате висит в воздухе. Братва состоит из трёх разнонациональных семей. Смотрящий россиянин. Первая чеченская,пол братвы-они. По телеку пропаганда,и в хате по ночам варят чифир. Нанакуне ночью перед вторыми выборами Ельцина, хата бурлила. Каждая семья заговорщически что-то обсуждала за своими шторками. -Вы все барыги!-выскочил из шикарного шатра с телевизором и закричал самый здоровый и волосатый чеченец. Тишина,никто не возразил. А утром желающие пошли выбирать вновь того-кто посадил их в тюрьму.

 Чётки. "Профессор","медвежатник" и баландёр.

 От скуки или чтобы отвлечься от дурных мыслей-зеки делали и крутили чётки. Чётки делались из подручных материалов. Для них сгодились бы:размятый с пеплом и сахаром тюремный хлеб,косточки от фиников, нарезанные зубные щётки... Ну и элитные-из оргстекла:со сточенными гранями,проваренными в йодно-водном растворе и отполированными до блеска боками. Технология изготовления следующая.Две отрезанные полосы склеивают в два слоя. Делая полусантиметровые в толщину и длинной двадцать сантиметров заготовки. Склеиваются они с помощью собственной же нагретой стружки. Затем их нарезают.Пять на два сантиметра длинной и шириной.В виде брусочков. Перед соединением их капронкой в "змейку",в них пропиливают по два паралельных отверстия,отточеной "защитой" от однолезвенного станка. Давно владеющий чётками и регулярно их использующий зек,со временем овладевает своеобразной техникой кручения.Что при наблюдении со стороны кажется фокусом. Но на бутырских окнах камер металлические решётки,а не пластик.Поэтому стекло для "успокоительной игрушки" можно было получить только извне. Для этого сидельцы,во время раздачи баланды,договариваются с баландёром о доставке прозрачного материала.Взамен на чай и сигареты. Так было и в камере Вити. Однажды,когда рубиновые блестяшки у первого в камере завертелись в руке мужика,имевшем три,отвечающие двум его статьям погремухи:"Медведь","медвежатник" и "Оружейник".То смотрящий хаты-авторитет со Второго Кольца Москвы, потребовал для себя такие же.

 -У мужиков есть,а у Коли "Профессора" нет?!!-возмутился тот.

 Естественно,за такое можно и в немилость попасть.А это чревато. "Оружейник" же был непервоход. А главное-мастерски изготавливал сию,порой мешающую отдыху при массовом использовании сокамерниками,клацающую штуковину. По уму и опыту,"Медведь" мог бы быть в семье братвы.Но он подустал от тюремных скитаний и разборок. "Оружейник" хотел спокойствия.Ну ещё чифира. Всё же,на реплику татуированного скорпионами,с "золотыми" фиксами авторитета- "Профессора" не прореагировать он не мог. И вот,в условленный день баландёр принёс "Медведю" оргстекло,а взамен получил чай в целлофановой пакете и пригоршню сигарет. Рассыпным чаем в большых полиэтиленовых кульках никого в тюрьме не удивишь. Потому как перед тем как попасть к счастливчику с передачей,его нужно было весь распакетировать от магазинной тары.Ссыпав затем в полиэтиленовый мешочек. Тоже касалось и сигарет. Это требовала администрация.Чтобы не передавались наркотики или иные запреты. Получив чай и пару пачек сигарет баландёр ушёл. Но следующий день пришёл с "проклятиями". Что мол его обманули,и больше он этой хате ничего и никогда не загонит. Оказалось,что хитрый "медвежатник" высушил на батарее использованный чай,превратив его в "сухие нифеля". И,отдал их горемыке.Да сорок штук "Примы" без фильтра. Кинуть баландёра на тюрьме не западло,а наоборот, даже идеологически правильно. Главное,что желаемый полимер уже был в хате.

 Вторая хата или стенка на стенку.

 Во второй камере Вити на Бутырке,куда его перебросила администрация,как и треть его старой хаты,обстановка была ещё более угрожающая. Треть новой хаты-россияне,треть азейбарджано-армянский союз и треть-солдат-дисбатовцев. Смотрящий белый,за бакланку сидел. Кавказцы всячески пытались перетянуть одеяло на себя и получить контроль над хатой.Хотя три четвери из них-торговцы наркотиками. Солдаты,хоть и не имеют голоса,зато мощная белая физическая сила. Трёхмесячное противостояние взорвалось побоищем-стенка на стенку. Вертухаи затянули брансбойт в хату и разливали напором воды и дубинками выгоняли из хаты разъярённых зеков. После этой бойни-две бутырские осужденки разделили,на белую и чёрную. Окончание этой истории Витя услышал от бывшего сокамерника с которым он вновь пересёкся в белой осужденке,получив приговор суда-полтора года.

 Нарко-барыга.

 Мулат остроумно шутил в камере и делал вид что не узнаёт их-двух Солнцевских. И вот... Однажды,те,обхававшись колёс,ночью уболтали барыгу на рот. Утром смотрящий отписал вору.Вор объявил их блядями. Х.ем не наказывают,был же прогон. Качков для проформы пару раз ударили рукояткой швабры по башке и тусонули на вокзал. Афророссиянин же залез под шканарь солдат и жил теперь там.

 Белуга.

 Однажды в хату с воли закинули матроса. Здоровенный мужик в тельняшке,лет пятидесяти. Он долго стоял посреди камеры пытаясь осмыслить то,куда он попал, и что ему говорят сокамерники. Но внезапно в нём лопаются границы контроля и он бросается на сидельцев с кулаками,круша всё на своём пути.Удары сыпятся направо и налево. Его пытались скрутить двое-не получилось. Троим,ели-ели удалось удержать его руки,сжатые в побелевшие кувалды.

 -Старшой!Белуга!-стучат в тормоза зеки.

 Дверь отворилась,и обезумевшего маремана выталкивают из хаты.

 -На больничке очухается,-подитожил кто-то.

 Третья хата.Дорожники.

 Вторую Витину хату разкидывали дважды. Первый раз-Витю и вместе с ним некоторых. А второй раз-после кровавого межнационального конфликта. Третья хата была ничем не примечательная,разве что на суд Витя выехал именно из неё и получил границу своему пребыванию на Бутырке. Дальше была пересылочная тюрьма-Красная Пресня. Весь срок Виктор помогал дорожникам. Дорожники-это особая прослойка в сообществе камеры. Каждый арестант с дачки обязан уделить внимание на дорогу:чай,сахар,сигареты и что-нибудь мясное. Мясное дорожникам необходимо. Тюремная дорога-это малявы и грузы. За потяренную серьёзную маляву-дорожника могут тусонуть в мужики,а то и ниже. Трудятся они парой,каждый на своей стороне решки,в две смены. Ответственность огромная но и отказа от сокамерников им нет ни в чём. На дорогу разпускают свитер и вьют из него канатик длинной до пятнадцати метров. Между дорожниками разных камер есть свои условные слова и кодовые удары о раму. В хате каждый должен приносить пользу!

 Сборка.

 -Хату заказали на сборку!-встревоженно обмениваются новостью арестанты.

 -С вещами или без?-просыпаясь от дневного сна хмурятся зеки.

 -С вещами!

 Через пять минут открываются тормоза и вертухаи ведут хату в пустую камеру-сборку. Ходок,туда-назад может быть несколько,пока не перенесёшь всё своё добро:матрас,баул,... На сборке никто ничего не распаковывает,ждут стоя, или сидя на пустых шканарях. Тем временем хату дезинфицируют. Но,на сборку хату могут погнать и без вещей:если администации чем-то надоели дорожники,за брагу или иные запреты. Тогда на сборке сидеть тяжко,по четыре-пять часов,без курева и чая,а тем временем хату шмонают. Вернувшись в камеру-зеки,как правило застают всё вверх дном. На такие сборки гонят дубиналом. С обычной ежемесячной сборки,но уже на Красной Пресне,попавшей на день освобожения-Витя и вышел на волю.

 Красная Пресня.

 Пересылочная тюрьма.Не пассажир

 -Так шо хата?Кто желает на общак сыграть?Отрадненский,Киевский,Солнцевский? Чё морозитесь?Киевский,тебе через два месяца на волю,а нам сидеть.

 Витёк понимал,что если он откажется-оставшиеся пару месяцев до освобождения будут очень тяжёлыми.

 -Если передача зайдет-отдам,а если нет-то нет.

 С таким условием Витя сел играть вместе с Отрадненский,смотрящим и циганом-подельником вора. Одна спичка-одна сигарета. Киевский и Отрадненский проиграли. Через две недели Виктору зашёл кабан.Циган взял себе набор постельного белья,а смотрящий-пакет свежих яблок.

 -Киевский,игра точно была честная?-спросил качёк-спортсмен из противостоящей смотрящему семьи.

 -Да,-хотя игра была проиграна из-за молчаливого страха,возразить авторитетам.

 Освобождаясь,Виктор посмотрел в глаза смотрящему. Но тот сидел безмолвно-грозный, в темноте, в глубине шканаря...

 Копірайтер.

 Текст-це продукт.Продукт розумової та фізичної діяльності,який змінює реальність. Розумової-тому що,в ньому міститься зкомпільований і зручно викладений інтелектуальний досвід.Закодована в буквах пошукова,аналітична та граматична праця. Фізична-тому що,для створення продаючого контенту мало лише гуглити за комп'ютером. Потрібно піти і потримати в руках товар,спробувати послугу. Тільки таке поєднання породжує корисний для бізнесу вміст сайту. Активний текст змушує клієнта:замислитись,зануритись,відчути переваги володіння продуктом чи послугою.А найголовніше-придбати їх. Психологічні маніпуляції та НЛП.Вони не працюють.Люди,яким ви адресуєте ваші месседжі також знайомі з цими прийомами,будьте впевнені.І побачивши маніпуляцію-закриють вікно браузера. Використання ключових слів-найнеобхідніша умова просування сайту вверх.Але "ключовики" мають буди вживані у живій мові,без автоматичного бомбування їми тексту. За таке ,надію на верхні місця у видачі можна облишити,минули ті часи.

 Web-хостинг та доменне ім'я.

 Існує практично незчісленна кількість web-хостерів. Але найнадійніший хостинг,звісно,на Linux. Windows-хостинг не надійний по причині ненадійності самої операційної системи.Яка дуже легко заражається вірусами та зламується хакерами. При виборі надавача цієї послуги,найголовніше,на що треба звернути увагу,це звісно співвідношення ціна-якість. Для невеликого інтернет-магазину вистачить до 5ГБ SSD простору.Швидкість доступу-від 100 МБіт.Це умови для малого бізнесу. Якщо ж товаришуєте з командною строкою Linux-можна підняти власний хостинг,попередньо арендувавши другу ip-адресу у свого провайдера. І закинути старий ПК подалі,наприклад,у кладовку.Щоб не дратував шумом. Це в десятки разів дешевше зовнішнього хранилища. Доменне ім'я можна купити у того ж хостера,або зареєструвати безкоштовне в африканських,наприклад,доменах.Які надаються на умовах-free,з метою розкрутки останніх. Для праці з віддаленим хостингом існує багато програм,але найпопулярніша-Filezilla. Вона використовує прокол FTP,який дає доволі захищене з'єднання. На власному хостингу вам доведеться кожен раз,при вигрузці файлів,вживати дозволи,а на коммерційному-це зроблять за вас. Якщо ви купили хостинг та доменне ім'я в різних місцях,вам потрібно буде поєднати їх. Але це вже справа вашого Web-адміністратора. Доменне ім'я вашого сайту повинно бути максимально наближене до назви вашої компанії,бренду. Це відіграє вирішальну роль у просуванні вашого бізнесу в мережі.

 Сайт можна розмістити в інтернеті безкоштовно.

 Для того щоб ваш сайт побачили люди,для початку зовсім не обов'язково купувати доменне ім'я та хостинг. Бо ці послуги виль'ються приблизно в півтори дві тисячі гривень на рік. Для початку можна скористатися безкоштовними сервісами. Такими як Hostinger або 1gb.ua. Для тренування або започаткування справи це найкраще рішення. А якщо справи йдуть уверх то можна переходити на платні аналоги. Та й для впізнаваності в інтернеті такі безкоштовні функції не спрацюють. Бо кожен пошуковик в першу чергу комерційна структура. Яка зацікавлена у фінансових вливаннях. Тому безкоштовні сайти ніколи не будуть в ТОПі пошуковика,нажаль. Але це альтернатива для новачків.

 Двійковий код використовується як в програмному забезпеченні так і на рівні заліза.Електричні імпульси в лініях інтернета-це бінарна система передачі данних. DSP-процессор,який знаходиться на мережевому контролері на фізичному рівні виконує булеву операцію XOR.Це "розбавляє" імпульсний ток нулями,тобто проміжками в імпульсах.Ця технологія реалізована для запобігання виникненню постійного струму в мережі. Булеві операції "прошиті" в процессорах.Операції реалізовані у венилях як переходи між полупровідниками.Вентилі поєднується в тригери. З тригерів набираються ланцюги логіки.У CPU тисячі полупровідниких з'єднань.

 Контекстна реклама.

 Якщо ваш сайт вже наповнений дієвим, клієнтоорієнтованим змістом.Тобто сформоване семантичне ядро.Але вас не бачать покупателі.На допомогу прийде контекстна реклама.Вона допоможе піднятись вашому сайту вище. Проплативши певну суму пошуковику,ви зможете створити кампанію,де вкажете:ключові слова,які в свою чергу,повинні перегукуватись з семантикою сайту та прогнозованими запитами клієнтів. Якщо бюджет обмежений-можна задати показ реклами лише в певні години,які в свою чергу мають відповідати найбільшому відвідуванню вашого ресурсу цільовою аудиторією. Зазвичай Digital-маркетолог отримує 10% від загального бюджету рекламної кампанії.Але це,як правило невелика сума.Тому знайти людину яка займається тільки контекстом важко,а то й неможливо. Цифровий маркетинг завжди йде вкупі з іншими послугами,як то:SEO та/або Web-розробка.

 Мережі.

 Проблемою об’єднання різних комп’ютерних мереж займалися науковці у двадцятому сторіччі. В результаті їх зусиль ми отримали пристрої які назвали роутерами (маршрутизаторами). Пізніше до них ще додали функцію Wi-Fi. Роутери перекидають пакети між різними мережами і працюють на чотирьох перших мережезалежних рівнянь стеку Tcp/Ip:Фізичному,Канальному,Мережевому і Транспортному. На відміну від свічів (комутаторів),які працюють на перших двох рівнях,роутери працюють з ip-адресами і портами. Комутатори в свою чергу роблять лише всередині однієї мережі і опрацьовують лише MAC-адреси. Тобто свічі стоять за роутером. Вай-Фай теж своего роду свіч,але бездротовий.Ця технологія теж налаштована на розширення і роботу в одній мережі. А вихід в інтернет відбувається через ip роутера. Сучасні побутові роутери підтримують одночасну роботу з двома,трьома і навіть чотирма провайдерами.І коштують не дорого. Найпоширеніша технологія мереж-це Ethernet,описана першими дома рівнями. Це восьмижильний кабель з конектором RJ-45,а також сумісне мережеве обладнання. При чому перший,другий,третій і шостий проводи в кабелі дають 100 MB/s,а всі вісім-Гігабіт. Можливе стомегабітне з’єднання двох ПК напряму,без комутатора.Тоді потрібно поміняти першу і другу пари місцями на другому кінці кабеля. Максимальна довжина від свіча до ПК за технологією Езернет становить сто метрів.

 Рецепт Top 10 від Google.

 Google-це текстове та кодовое відзеркалення інтернету.Але без картинок та відео.Тільки описання.Місце зберігання цього дзеркала- власні жорсті диски гіганту пошуку.Створювач власного штучного інтелекту Google заохочує унікальні сайти вищою видачею-аби вони допомогли йому бути з часом максимально об'єктивним.Унікальним текстом пошуковик наповнює себе,а дублювання записує з індексом повторення і знижує місце видачі. Копії завжди нижче ніж унікальність в Тор-10. Для найкращого ефекту потрібні такі складові:унікальний код сайту,унікальне текстове наповнення і деякі фінансові вкладення в покупку зовнішніх посилань та контекстної реклами.

 Секрети SEO.TOP 30.Розкрутка сніппетами,фрагментами.

 Для побудови классичного тексту існує певна кількість формул,які послідовно кажуть: де повинна бути інтрига де особиста вигода,а де заклик до дії. Объєкти твору мають бути описані історіями. За допомогою дієслів та дієприкметників. Дієприкметники показують властивості об'єкта які змінюються,штучно чи природньо:

 -Новий,оновлений,сучасний,модний.

 Використовуючи дієприкметники з назвами категорій та товарів ,отримуємо синоніми,вміст тегу title. Але синонімічний ряд можна і треба розширяти,навіть якщо його нема у змісті сторінки. Спектральні слова,дієслова,описують дотичні до об'єкта дії:

 -Купити,замовити,забронювати,доставити.

 Поєднуючи спектральні слова з назвами категорій та товарів-отримуємо вміст тегу keywords. Бо діючи на образно-кінетичне сприйняття - ви виступаєте каталізатором дії. А це важливо в продажах. Копірайтер та SEO-копірайтер нарощують семантичне ядро сайту-відповідно росте цільова аудиторія (ЦА),розширюється сегмент ринку,виникає позитивна динаміка унікальних ip-адрес. Отже,для оптимізації сайту потрібні певні правки html ваших сторінок.

 В тегах title,keywords,h1 та description кожної сторінки потрібно прописати ці "ключові слова",сніппети,фрагменти.(див.фото) Деякі сніппети штучний інтелект вже може добудовувати сам. І наостанок.Теги не "резинові".

 Для title - до 70 символів.

 Для keywords - до 255 символів.

 Для h1 - до 40 символів.

 Для description - до 300 символів.

 Для p - до 10000 символів.

 HTML та CSS.

 Для того щоб створити власний сайт,необхідні основи знань в галузі веб-верстки. А саме:HTML та CSS. HTML-це теги,тобто мова розмітки вашої інтернет-сторінки. А CSS-це засіб стилів. Тобто прикраса вашого HTML-документа. За допомогою CSS-ідентифікаторів та класів можна присвоїти властивості об'єктам сторінки,виділивши їх тегами. Можна розфарбувати сайт в будь-які кольори. Також,за допомогою CSS-властивостей можна адаптувати сайт для мобільних пристроїв. Тобто зробити його читабельним для смартфонів і планшетів. Сторінка створена за допомогою цих двох технологій називається статичною. І є найбільш швидкодіючою,у порівнянні з динамічними сайтами. Де використовуються плагіни,скріпти та пошук,як у великих інтернет-магазинах.

 SEO-копірайтер & Digital-маркетолог.

 Маркетолог-визначає цільову аудиторію вашого бізнесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Копірайтер-націлено працює з клієнтами-таргетованими,тобто:віковими,гендерними та спеціалізованими текстами. Маркетолог-моніторить статистику відвідувань,з метою подальшого коригуванням семантичного ядра сайту. Копірайтер-постійно розширює сегмент ринку за допомогою "ключовиків",або ж:технічних термінів,аналітики,гумору,психології,філософії та соціології. Маркетолог-створює контекстну рекламу,яка буде підкріпленням досягнутого,та не є основною у виведенні в Топ. Копірайтер-працює в усіх відомих і майбутніх CMS. Копірайтер-повністю занурюється у специфіку вашого бізнесу,що гарантує найвище місце у пошуковій видачі. Але ж занурення,звісно, до певних меж. В таємниці приватної справи,як відомо,лізти не потрібно. Та все ж дрібниці-необхідні.Без них SEO-копірайтинг та Digital-маркетинг не працює. Спільна мета-оптимізація в пошукових системах,і пряма дія словом на користувачів товарів та послуг.

 Штучний інтелект та SEO.

 ChatGPT став дуже корисним інструментом для просування сайтів. А саме як допомога копірайтеру. Задавши тему тексту і ключові слова ШІ генерує SEO-тексти. Чим позбавляє "видумування мозку" інтернет-письменників. Але є поправка. Такі тексти завжди треба редагувати щоб зробити їх більш "людяними" і унікальними. Бо не за горами час коли створять алгоритм розпізнавання текстів створених штучним інтелектом. І тоді високі позиції сайтів у пошуковій видачі рухнуть,і потрібно буде робити все спочатку.

 Залежність Web-розробки та SEO.

 З власного досвіду знаю,що самописні сайти,тобто створені власноруч від А до Я- набагато більше цінуються любою пошуковою системою. Такий сайт завжди буде вищий у видачі,ніж подібний але створений на будь-якому з сучасних движків,будь то: Wordpress,Joomla,Opencart,Бітрікс і т.п. Чому?Тому що пошуковик аналізує код і розуміє,де є дублювання "як у всіх",а де оригінальна і неповторна праця Web-розробника. І навіть якщо на вашому сайті дизайн не такий бездоганний як на вище згаданих платформах-все одно,користі у продажах він принесе набагато більше. То що краще?Милуватись наодинці анімацією,чи мати постійний дохід? Власний код-це 50% безкоштовного SEO.Назавжди. Решта-справа копірайтера та маркетолога.

 Налаштування локальної мережі "Робоча група".

 Локальні комп'ютерні мережі бувають двох типів: доменна мережа з серверами.Та однорангова мережа,де усі компʼютери рівноправні – робоча група. Для налаштування останньої необхідно перейменувати ім'я "Робочої групи" в налаштуваннях, а саме в опції Ім'я комп'ютера. ПК перезавантажиться. Назва має бути на латиниці та загальна для всіх комп'ютерів цієї мережі. Для того, щоб у локальній мережі з'явилися спільні диски та папки, необхідно в Властивості диска або папки відкрити вкладку Доступ і там поставивши галочку відкрити спільний доступ. Не забуваємо про додаткову опцію цієї вкладки-Розширена настройка. У ній необхідно вибрати права доступу до ресурсу, а саме поставивши галочки навпроти Дозволити-Читання, Запис, Видалення. Це повні права. Потім у налаштуваннях відкриваємо Центр управління мережами та загальним доступом і все дозволяємо поставивши пташки. Можливо доведеться відключити брандмауер. Я завжди відключаю. Ось і все.

 PS: На загальні ресурси домашньої локальної мережі можна зайти зі смартфона підключеного до домашнього Wi-Fi і обмінюватися файлами з комп'ютерами. Для цього потрібно завантажити файловий менеджер. Я використовую File Manager+.

 Арістотель і компьютерні ігри.

 "Метафізика" Арістотеля стала основою для об'єктно-орієнтованих мов программування:C++,Java,Perl,... Філософ вказував що кожен об'єкт у природі має певну сувокупність властивостей. Об'єктами же у компьютерній грі можуть виступати: друзі,суперники,дома,машини,дерева,тощо... Кожен об'єкт у віртуальній реальності також має свою сувокупність статичних і динамічних властивостей:форму,розмір,колір,реакцію,поведінку,... Через двадцять три сторіччя властивості об'єктів природи філософіїї Аристотеля були реалізовані у програмно-прикладному коді. А саме,це змінні і функції об'єктів гри.

 Психологічна установка.

 Психологічна установка це формула,яка каже що робити людині в даній ситуації.Це ключик до вирішення питання. Психологічні установки знаходяться на кордоні свідомості і несвідомого. Установки також входять в склад психологічного стимулу,який має довгострокову дію і націлений на досягнення цілі в майбутньому.

 Раціональні та ірраціональні психологічні установки.

 Ірраціональні деструктивно-негативні установки (ІДНУ) формуються ще в дитинстві і мають своїм джерелом батьків та соціум в якому росте дитина.Найбільш поширених з них десять,які описав Альберт Елліс.(див.нижче). Ірраціональна установка,яка на відміну від раціональної що включає тільки мислення,є конгитивно-емоційним поєднанням,інтелектуально-чуттєвим тандемом.Тому активується при дії зовнішнього чинника на одну з доповнень цієї зв'язки. Раціональна психологічна установка,по Узнадзе,є ключиком для рішення даних зовнішніх викликів в яких опинилася людина,свого роду формула-кліше.Установка запускає певну реакцію організму.І для кожного випадку свою.Узнадзе казав що раціональні установки знаходяться на межі свідомого і несвідомого.По Фрейду у передсвідомому. Ірраціональні деструктивні установки запускають автоматичні негативні думки,які суттєво погіршують самооцінку людини. Боротися з автоматичними спотворюннями можна використовуючи метод "Не дивлячись на те що...".

 Найпоширеніші ІДНУ:

 1.Не дивлячись на те що пагана погода,небесна канцелярія нічим мені не завинила.(Чужий обов'язок).

 2.Не дивлячись не те що Сонце колись вибухне,людство раніше буде на зірках.(Катастрофа,негативне майбутнє).

 3.Не дивлячись на те що я іноді буває скочуюсь до крайнощів,чорно-білого мислення,але ж життя є кольорове.(Максималізм,дихотомічне мислення).

 4.Не дивлячись на те що багато що від мене залежить,але ж не більше не менше ніж від кожного.(Персоналізація).

 5.Не дивлячись на те що багато людей люблять сало,це не значить що всі вони українці.(Зверхузагальнення).

 6.Не дивлячись на те що він не закінчив думку,це не значить що я знаю про що він подумав.(Читання думок).

 7.Не дивлячись на те що в нього шкарпетка з діркою,це не означає що він погана людина.(Оціночна).

 8.Не дивлячись на те що вітер має подих,це не означає що це людський подих.(Антропоморфізм).

 Хибна установка-ставлення.

 Сукупність хибних ідей, що прийшли ззовні або належали суб'єкту-формують хибну установку. Що таке помилкова установка-ставлення? Покажу на прикладі: Вас переконують що у вас хвороба, тобто формують хибну установку, і згодом, ви будете ставитися до себе як до хворого. На цей випадок є протиотрута! Істинна установка:

 - Я здоровий!

 Негативізм.

 Конфліктні думки,які людина не може розв’язати і про які вона думає-захистні сили організму відтісняють у несвідоме. Там вони трансформуються і повертаються у свідомість у вигляді аффектів,негативних емоцій ненависті,злоби,страху і зависті. Якщо конфліктний стан психіки триває довго то виникає негативне мислення,негативізм і невроз. Намагайтеся уникати конфліктних людей,щоб не підхватити їх “інфекцію” темряви.

 Асоціації.

 Асоціації -це зв’язок між уявленнями. Уявлення-це статична картинка з минулого досвіду. Асоціативне мислення-це різновид мислення який є переходом між асоціаціями. Асоціації це синоніми або антоніми по яким тече думка при спілкуванні.

 Синоніми та вільні асоціації.

 Вільні асоціації, це образи чи поняття які мають як " зв'язки " - мінімальною кількістю загальних властивостей, тобто істинних ідентифікацій.

 Метал-молоток-дах-труба-кістка, всі вони тверді.

 Це справжня ідентифікація низки вільних асоціацій, їхня загальна властивість. У синонімів, справжня ідентифікація визначається трохи інакше, а саме-обов'язково використовувати здоровий глузд, щоб людина тебе зрозуміла але в той же час додумувала щось своє.

 Іноланетянин-гуманоїд-прибулець-космічний гість-інопланетний розвідник.

 Енергетика.

 Є люди які постійно переживають за будь-що:тривожаться за теперішнє і майбутнє,та буває що непокояться за минуле.Медицина каже що при таких станах психіки спалюється енергія організму і виникають соматичні розлади,хвороби.Такі люди завжди знаходяться у пригніченому стані.В них мало сил.Вони швидко втомлюються.В них песимістичний настрій.Вони постіно роздратовані і нав'язують свій самовампірський світогляд іншим. Якщо у вас виникає хвилювання і занепокоєння,потрібно подумки повторювати:

 -Якось буде.Ще ніколи не було щоб було ніяк.Життя бентежне.Все робиться на краще.

 Якщо не хочете хворіти невідомими хворобами,і не хочете щоб від вас шарахались люди-женіть бентежні думки від себе,втихомирюйте їх.

 Логіка.

 Логіка-це інтелектуальна властивість свідомості. Її неможливо успадкувати,але можна навчитися. Зокрема прочитавши Новий Заповіт,як було зі мною.

 Види логіки є наступні:формальна,тобто математична,доказова,дедуктивна,і індуктивна.

 Математична логіка має коріння з прадавніх часів,коли люди навчились рахувати свої пальці.Це найдавніший різновид умозаключень. Також це комп’ютерна Булева логіка.

 Доказову логіку описав Арістотель в своїх працях про суди і успішних ораторів. Вона має причинно-наслідковий характер,де для успішного доказу потрібно привести якнайбільше обгрунтувань.

 Опис дедуктивної логіки належить Декарту. Її формула,від загального до одиничного. Це означає що певна аксіома є загальновживаною для багатьох одиничних випадків.І при пошуку вирішення питання потрібно звертатися до узагальнюючого закону.

 Індуктивна логіка вперше була описана Беконом. Її формула-накопичення.Тобто з багатьох одиничних випадків робиться узагальнююче твердження. Індуктивна логіка-це аналіз. Психоаналіз Фрейда це окремий випадок індуктивної логіки.

 Існує також побутова логіка. Це коли усі міркування грунтуються на згадках про минулі кривди і образи. Але не будем про сумних людей.

 Дві сторони.

 Існує два напрямки думки. Технічна і гуманітарна. У чому їх відмінності? Якщо математична логіка-це міркування за допомогою причинно-наслідкових зв'язків. То гуманітарна логіка є грою ассоціації,тобто розширення смислу синонімами різного наближення.

 Психічна конструкція.

 Зігмунд Фрейд розділяв людську психіку на чотири відділи.

 1.Свідомість,тобто те чим ми керуємося в повсякденному житті.

 2.Надсвідомість,тобто совість і цінності які ми унаслідуємо від батьків і оточення.

 3.Передсвідомість,тобто відділ де зберігаються наші теоретичні і практичні знання які ми отримуємо протягом життя.

 4.І Несвідоме,звідки приходять сни,і де народжуються міфи.

 Роздуми на твори Карла Густава Юнга.

 Карл Густав Юнг писав у своїх творах що за позитивні і негативні емоції людини відповідає симпатична нервова система.Центр якої знаходиться у сонячному сплетінні. Емоція-це попередня реакція психіки на подразник. Ця реакція може бути приємною,як то:любов,емпатія,зацікавленість. Так і не приємною,тобто негативним аффектом,якими є:ненависть,злоба,страх. Емоції це вартові які запускають інші психічні механізми:мислення,установки,кінетичні реакції.Також це:звуження зіниць,серцебиття,виділення шлункового соку та інше. Симпатична система є системою збудження нервових процесів.Тоді як парасимпатична система є гальмівною. Якщо відношення між ними і їх взаємодія є правильною-людина є здоровою.А якщо якась з цих систем стає панівною-виникають розлади. Якщо ви довго були у стані закоханості то наступний час маєте приготуватися до пригніченого стану.Бо організм вичерпує запаси гормонів радості і на їх відновлення потрібен час. Як відомо-любов межує з ненавистю.Це амбівалентне почуття яким психіка намагається сама себе врівноважити від виснаження. Але якщо постійно домінує негативізм,то потрібно змінювати коло спілкування. Бо як кажуть:

 -Перш ніж діагностувати у себе депресію-переконайся що ти не оточений недоумками.

 Об’єкт і властивості.

 Метафорично можна припустити що це схоже на Сонце,яке є об’єктом,і промені які ототожнюються з його властивостями. Але Сонце має ще безліч характеристик,таких як:масса,температура,колір,вік тощо… Як казали філософи,кожен об’єкт у природі має безкінечну кількість властивостей. Але ж об’єкти мають кінечну форму. Безкінечний тільки Бог. Різні об’єкти і поняття можуть мати спільні властивості. Наприклад:водій,пасажир,кондуктор мають спільну об’єднуючу властивість,це транспорт. І взагалі,усі об’єкти у Всесвіті мають певні спільні характеристики,завдяки чому досягається нерозривність матерії і свідомості.

 Природа зіткана з павутини спільних властивостей речей.

 Два.

 Два-мінімальна множинність.

 Два електрони утворюють газ,гелій.

 Два диктатори створюють війну.

 Дві людини протилежної статі утворюють сім’ю.

 Два грами миш’яка призводять до смерті.

 Два грами героїна ведуть за грати.

 Дві квітки несуть померлому.

 Коли двоє кажуть одне і те саме в суді-це істина.

 Два кілограми золота роблять людину багатою.

 Другий шлюб не завжди вдалий.

 Дві дитини краще доглянуть.

 Деякі двічі наступають на одні й ті самі граблі.

 Розумному два рази повторювати не треба.

 Гарна свиня важить два центнери.

 У внуків має бути дві бабусі,і два дідусі.

 На небі два світила:Сонце і Місяць.

 Всесвіт створений з двох будматеріалів:частиць та античастиць.

 В релігії два антиподи:Бог і диявол.

 Два полюси утворюють магнітне поле.

 Людство живе між двох протилежностей:добро і зло.

 Життя людини існує на дистанції між двох станів,дитинство і старість.

 Інтернет працює на двійковому коді.

 Відрядження на Західну Україну.

 У 2007 році,ще при Ющенко,я влаштувався працювати в ІТ-фірму. Ця компанія виграла тендер Кабміна Януковича.А саме головного тодішнього фінансиста України Азарова,на встановлення у фінансових управліннях районних центрів Західної України ІТ-обладнання-серверів міністерства фінансів. Відрядження мало тривати біля місяця.І я повинен був об'їхати і змонтувати в стойки і запустити сервери у: Рівненській,Волинській,Львівській,Закарпатській та Тернопільській областях. У цьому мені допомагав водій з яким ми долали двісті кілометрів щодня.Між районними центрами приблизно п'ятдесят кілометрів.Чотири райцентри на день.Так було заплановано логістами. Ночували ми у готелях,на які нам виділили готівку.Дали також на харчування і бензин. Почали зі Сарнів Рівненської області. Перше що мене вразило-це гігантський сніданок.Кошти,за які у столиці можна купити два пиріжки,у цьому крупному логістичному центрі перетворилися на величезну порцію рису,котлет та яєць з салатом. Ровенщина змінилася Волинню. Знамениті Шацькі озера де водяться морські вугрі. Як кажуть місцеві,ці змієподібні риби запливають сюди по системі підземних протоків з Атлантичного океану. На межі Волинської і Львівської областей ми натрапили на придорожній ресторан де нас за помірну ціну нагодували справжніми українськими дерунами.З рубленими шматочками смаженого м'яса з цибулею,у сметані.Та ще й у глиняних горщиках. У Львівській області,а точніше у Самборі,ми перебували три дні. Була Троїця і всі городяни не працювали,хоча були будні.Містяни ж сиділи по пивнушкам і розмовляли за життя. У готелі Самбора,де ми зупинилися,був ресторан.Тож ми рушили туди вечеряти. Дрож пішла по тілу коли весь заклад заспівав "Ой на горі та женці жнуть".Як я потім узнав-Самбірщина це земля де народився наш гетьман Петро Сагайдачний.Після цього патріотичного співу це стала моя улюблена народна пісня. На Закарпатті ми стали на ночівлю у Великому Березному. Недалеко від готелю протікала річка де чоловіки ловили чималу рибу на вишню.Нас попередили про небезпеку купатися тут бо нещодавно декілька заїзжих втопилося.Кажуть ріка непередбачувана. Наступного ранку нам потрібно було отримати підпис у директора закладу для відшкодування коштів нашою фірмою.Після тривалою політичної розмови з нею,водій не отримав резолюцію,бо був в опозиції до її поглядів.Тоді була конкуренція між Тимошенко і Януковичем.Готель'єрка ж підтримувала Юлю. У Береговому здивувало що вся молодь розмовляє угорською мовою.Начальниця фінуправління досконало володіла трьома мовами:угорською,українською і россійською.А годинник у її кабінеті був переведений на час назад,як у Центральній Європі. У цьому місті ми відвідали відомий з часів Австро-Угорщини термальний басейн.Але при довгому знаходженні у ньому піднімається тиск,як нас попередили.І я відчув це на собі.Коли в мене відкрилася кровотеча під оком,на капілярі. Скрізь,у кожному райцентрі Західної України,нам пропонували блюдо з канапками.Це невеличкі кусні хліба з ковбасою.Чай,а іноді і коньяк.Але ж дозволити собі коньяк ми могли лише на останньому,четвертому об'єкті. Тоді мене вразило що в Ужгороді майже всі розмовляють по-російськи.З моєї української навіть поглузували у місцевому магазині. -Це тому що ще при Сталіні Закарпаття массово заселили НКВДистами,щоб мати надійний кордон з "буржуями"-казав мій батько. В Тернопіль ми приїхали пізно,тому усі готелі були вже зайняті.Але нам пішли назустріч і заселили у люксовий номер за ціною бюджету. Враження від Західної в мене залишилися щонайкращі,хоча і дуже втомлювалися. Наступна поїздка мала відбутися на януковський Донбас. Але я звільнився.Бо їхати до тих людей категорично не хотів.

 Вова.

 Вові було п’ять років.Він з батьками їхав в автобусі від бабусі.Була сурова зима.Вечір.На вулиці холодно і багато снігу.Володя заснув. І чисто автоматично вийшов з автобуса на зупинку раніше.Страх і відчай опанували Вовочку.Він зрозумів що маленьким залишився сам на сам зі світом.Вовочка побіг по глибокому снігу до наступної зупинки.На третині шляху він побачив батька який стурбовано біг назустріч.Вова кинувся в обійми батька плачучи від щастя. Боже бережи наших батьків.

 Західний Сибір.

 У 1986 році,коли взірвалась Чорнобильська АЕС,моя мати вирішила поїхати працювати на північ,а саме у Нижньовартівськ. Прогнози радіологів були песимістичні,тому вони радили усім подбати про себе і своїх дітей. Тож мама заключила контракт на три роки з НЗРА(Нижньовартівський завод з ремонту автомобілів). Від'їзжаючи,десятирічним,я плакав за зникаючими за поворотом друзями,цілодобовим футболом,батьком,бабусею... На Північ,літак ТУ-134,з Москви летів чотири години. Поки завод нам не надав житло-ми зупинилися у матеріної подруги,яка була теж родом з Києва. Я ходив до шкіл:загальноосвітньої і музичної. Скрипку,на якій я вчився грати вже третій рік,привезли з України.Ще й через деякий час купили фортепіано.Я був зайнятий музикою весь тиждень.Хоча на скрипку я пішов вчитися не добровільно,а із-за такого бачення мого майбутнього мамою. Забігаючи наперед скажу що провчився я скрипічному музицируванню чотири з половиною роки.Далі не було ні стимулів,ні бажання. Повернувшись до Києва через два роки я довчився в тій же музичній школі,але вже на гітарі.Це була мамина умова-дозвіл на розставання зі скрипкою. Тож отримавши двокімнатну квартиру у Старому Вартовську ми переїхали,і я пішов у старовартівську школу √1.Перехід на викладання російською усіх шкільних дисциплін пройшов легко,українці усі скриті полиглоти. У Вартівську мене навчили палити,і з цією звичкою я не можу розстатися і досі.Справа в тому що в Західному Сибіру зима продовжується з жовтня по квітень.І морози всі зимові місяці як правило більше сорока.Дітям за такої температури дозволяли залишитися дома. -Сьогодні активований день.Учні з першого по десятий клас проходять навчання на дому. Цю радісну звістку,яку оголошував диктор зранку по радіо,чекали учні любої успішності. Наш будинок був двоповерховий,дерев'яний,на вісім квартир.Поступово познайомились з сусідами. У активовані дні ми збирались у двох старших за нас братів,сусідів.Які і навчили нас палити. Раз в тиждень ходили в баню,бо ні туалету,ні ванної,ні гарячої води в будинку не було. Через пару зупинок,на кінцевій автобуса починався кедровий ліс і ми часто їздили за горіховими шишками туди.Достатньо гарно потрусити сосну і можна отримати повну сумку делікатесу. Через дорогу від будинку протікала ріка Обь.Велетеньскі сомоподібні рибини наліми розміром з колоду плавали біля причалу.Але їх не можна споживати у їжу бо річка була забруднена нафтою яку тут видобували,на озері Самотлор. В Нижньовартівську проживає дуже багато українців.Найпопулярнішій ресторан у цьому місті має назву "Борщ". Провчившись навчальний рік-на літо я приїзжав до батька в Київ. Так тривало два роки. Мама ж була вимушена виконувати трирічний контракт. На третьому році вона переселилась жити до подруги бо ж самотність тяжко переживає люба людина.

 Скрипач Вовка.

 Мама відвезла мене на вступний екзамен на санчатах. Мені було шість років і я ще толком не розумів що таке скрипка і навіщо вона мені буде потрібна. Але мати наполягла. На екзамені Олександра Вадимівна,майбутній мій викладач почала вистукувати різні ритми в долоні,які я з стопроцентним попаданням відтворив. І таким чином був зарахований в нульовий клас. Через деякий час батьки купили скрипку,восьмушку.Для найменших скрипалів. І ось мій перший вивчений твір.Концерт на три нотні сторінки.Початок якого я пам’ятаю і досі. В загальноосвітній школі,при вступі у перший клас я його грав у актовій залі перед сотнями очей моїх майбутніх однокласників і одногодок з потоку. Комусь було цікаво,комусь байдуже,а хтось зненавидів мене. Але,як кажуть мудреці:

 -Будь ти наймилішим і найдобрішим-все одно комусь ти не сподобаєшся.

 Скрипочка.

 Коли Вові виповнилося шість років мама спитала:

 -Вальдемарик,хочеш займатися на скрипочці? Уяви,станеш відомим музикантом.Будеш виступати по телебаченню.Грати на концертах.

 Звісно,збуджена уява дитини сказала так. Але ж дитяча душа прагнула футболу. Мама сказала що футбол дуже травматичний вид спорту.І лише одиниці досягають успіху. І почалися нудні будні у тренуваннях гам і розучуванні домінант-септ аккордів. Хлопці грають у футбол за вікном,а Вовочка повинен вивчити концерт,до залікового екзамену. Душа рветься і плаче.Але ж пообіцяв вчитися. Викладач,Юхим Давидович,"знущався",як думав Вовочка.Бувало від напруження кров йшла з носу,на заняттях.Але мати була непреклонна. Так тривало чотири роки,поки Вовочка не восстав,і не поїхав на черговий залік. Мама зрозуміла що Вовочка подорослішав і більше не піддасться її навіюванням. Але все ж віришила поставити жирну кому:

 -Я дозволю тобі покинути скрипку,якщо ти мені пообіцяєш далі навчатися на будь-якому іншому інструменті,на твій вибір. Вовочка обрав гітару,бо звісно хевіметал-це була достойна заміна футболові.

 Татар-Бунари.

 Я з мамою,влітку,приїхав на базу відпочинку що знаходилась в Одеській області.Вона розташовувалась недалеко від населеного пункту Татар-Бунари. І носила однойменну назву.В першу ніч,поки ще керівництво не визначилось в якому будиночку ми будемо проживати,ми ночували на горищі.Спали втрьох на одному ліжку.Я,мати і якийсь мужик з матеріної роботи.Величезні павуки-хрестоносці на стелі довго не давали мені заснути,лякаючи своїми розмірами. На наступний ранок ми заселилися в помешкання,і я першим ділом захотів на рибалку.Бо в дитинстві я дуже захоплювався цією справою.Мені тоді було років 10-11 і я вже був досить самостійний.Спочатку з чоловіками з бази я поїхав на канал де до обіду наловив чимало окунів,ловлячи на чужі снасті.Але такі тривалі поїздки не сподобались матері,і вона від них відмовилась.Вудку я з собою з Києва не взяв,а в цьому засушливому регіоні майже нема високих дерев.А ті що є-це крючковаті невеликі полу-кущі.Тож я знайшов коцюрбату гіляку і змайстрував собі вудку.Мати вранці з сусідами йшла на пляж,а я на мосту, що сполучав базу і пляж через лиман,засідав за ловлю бичків.Бички були чималенькі,з півтори долоні.І любили м’ясо креветок. Одного дня,у чоловіка що ночував з нами,був День Народження.Він запросив багато відпочиваючих.В тому числі і мене з мамою.Мати насмажила повну тарілку моїх бичків.Які,як я зрозумів,були найкращими по смаковим якостям,серед усіх рибних страв.Цей чоловік ловив на спінінг морських окунів в місці сполучення лимана з морем.На таранку-бомба,а смажити то паганенькі.Бо окунь дуже кістлява риба. Тож поки мати засмагала-я весь відпочинок провів на мосту,за рибалкою. Додому я привіз величезний кульок сушених бичків,більшістю з яких пригостив друзів.

 База відпочинку “Тетерів”.

 База знаходиться на зупинці електрички Тетерів.Від якої ходить транспорт до неї. База-це острів який омиває однойменна річка.У вісімдесятих я тричі їздив туди відпочивати з батьками.Батьку давали путівку від інституту проектування,де він працював. Триразове харчування,кінотеатр,дискотека,тенніс,катамарани,рибалка,гриби… Жили в дерев’яних будинках на дві сім’ї.Вхід був з обох сторін будинку. Батько ловив щуку на спінінг,але крім “бороди” нічого не вловилося.Я рибалив на вудку верховідку і краснопера з яких робив таранку,яку потім віз до Києва.Сам їв і пригощав друзів. Одного разу моїй мамі сусід довірив придивитися за його спінінгом.Клюнуло,і мама витягнула сома,грам на триста-чотириста.Сом був засмажений.Я одноособово його з’їв,а його голова була засолена і ще не один рік зберігалася в сімейному серванті як трофей. Після обіду в столовій бази батько мені купував шоколадний батончик за 55 коп.,це попереднік сучасного рошенівського батончика який зараз коштує 18 грн..Для мене це був пік дитячого щастя. З батьком збирали гриби в навколишніх лісах і смажили на портативній електроплиті,з цибулькою.Балдьожне доповнення до раціону столової. Одного разу батько спас маленьку дівчину яку знесла течія.Тетерів дуже швидка і бурхлива ріка.Він її наздогнав і виніс на мілину.Мабуть тому живе довго,бо Господу угодні такі люди. Зараз,певні музичні мелодії викликають з пам’яті образи цієї бази.Для мене це кайф.

 STAR WARS.

 На початку дев'яностих,після розпаду СРСР почався розквіт підприємницької діяльності.Ті у кого були деякі гроші і бізнесова хватка-відкривали відеосалони.А це:радянський телевізор,з перепаяним під "тюльпани" декодером,і відеомагнітофон.Де вони брали відеокасети з фільмами,для мене і досі лишається загадкою. Але найсильніша згадка про ці зали в мене пов'язані саме з фантастикою. Колись юним,я додивлявся фільм з кунг-фуїстами.І мені запропонував директор розклеїти об'яви з фільмами по району.За що я міг би подивитися їх цілий день безкоштовно.А це п'ять сеансів. Останні три фільми були "Зоряні війни".Третя,четверта і п'ята частини. Коли я дивився цей фільм,то наче попав у інший вимір.Роботи,космос,комп'ютери.Це справило на мене життєспрямувальний вплив.Саме завдяки цьому фільму я захопився комп'ютеризованими роботами і айті загалом,R2D2. Коли я повернувся додому о другій годині ночі,батько мене насварив.Він не повірив мені що я дивився фільми про космос,а сказав що я передивлявся порнографію.

 Heavy Metal.

 Колись в кінці вісімдесятих мені дали перефотографувати пости Ozzy Osbourne та Accept.Тоді при совці я був не знайомий з цією музикою.Але плакати вразили мене своїм фантастичним оформленням,таким далеким від радянських стандартів. І вже у дев'яносто першому я вперше почув: Metallica,Death,Sepultura,Cannibal Corpse,Megadeth,Slayer,Obituary... Вони надихнули мене своєю енергетикою,мелодизмом і професіональністю. Пізніше я познайомився з ACDC і Iron Maiden. Що не кажи,а англосаксонська нація надзвичайно музикальна.Тексти в тему і всеохоплюючі. Якщо хтось скаже що західна музика загниває,згадай що інші її копіюють.І першу електрогітару придумали саме там.

 Працюючи в минулому виїздним майстром у одного з провайдерів інтернету,я вирішив поставити експеремент.Не скажу що не без корисливих мотивів.А саме думав заробити більше чайових.Експеремент такий.Після виконаної роботи я брав гроші у абонента двома руками,дякуючи і трохи схиляючи голову.Я читав що всі японці так роблять,і кассири в супермаркетах,і кондуктори у заміському транспорті.Японці так роблять ще й кажучи слова подяки і слова добрих побажань,отримуючи вітання і грошовий добавок від клієнтів.Але мій експеримент мене розчарував. Я жодного разу не отримав чайових.А ще на мене починали дивитись як на нижчу істоту,раба.І навіть насміхались втиху. Як казав Густав Лебон у кожної нації є своє расове несвідоме,душа раси.Вона будується на досвіді предків,і подібні запозичення,як моє,ніколи не приживуться не маючи для цього достатньо довгого часового проміжку для ассимілювання чужих ідей іншим народом.

 Як я став IT-вцем.

 Колись,в дитинстві,перший раз зіткнувшись з комп'ютером,я назавжди викреслив його зі своїх приоритетів.Це було в кінці вісімдесятих.Занадто складно, здавалося мені.Щоб грати в банальну комп'ютерну гру,потрібно було запам'ятати багато комбінацій клавіш.А щоб її завантажити треба було підключити до ПК магнітофон,і чекаючи,слухати сигнали,схожі на підключення діал-ап модему,не один десяток хвилин.Навіщо мені ці проблеми,думав я.Так минуло з півтора десятки років у пошуках своєї улюбленої роботи,свого покликання.Роботи яка б не набридла,давала користь людям і приносила прибуток. І ось,придбавши на початку нульових власний комп'ютер,я побачив перспективу зростання мережі Інтернет.І загорівся ідеєю-працювати задля її розширення. Це перспективна і благородна справа-допомагати людям отримати доступ до життєво необхідної інформації.Згадуючи як у вісімдесяті я і сам страждав від її відсутності:три канали телебачення,радіо і запис аудіокассет в студії звукозапису. Ця праця схожа на подвиг Прометея,і це надихає.

 Аби все не скінчилося як з давньогрецьким героєм.

 Амінь.